З РОСИ І ВОДИ ТОБІ, ПОБРАТИМЕ




                    З РОСИ І ВОДИ ТОБІ, ПОБРАТИМЕ
                                                          А ти до лав сміливих став би,
                                                          Щоб право вибороть своє?
                                                          Не всяка сила йде за правду,
                                                          Та правда силою стає!..
7 вересня 2007 року в Центральній міській бібліотеці м. Борислава проводився творчий вечір письменника Євгена Титикайла. З невідомих причин Андрій Грущак не зміг там виступити. Ось текст невиголошеного виступу.
Дорогий Євгене, мій вірний приятелю! Я не буду нині співати Тобі дифірамбів. Я скажу інше – те, що Тобі й мені наболіло. Пам’ятаєш, часто-густо при зустрічах ми завдавали собі одні і ті ж запитання: «Чи варто писати?», «Для кого писати?», «Кому потрібні ми і наша творчість?» Звісно, наші відповіді були різними, однак сходились в одному: так, писати – варто! Ну, хоча б на зло ворогам.
Правда, наші твори в Україні, здається, нікому вже й не потрібні, за винятком, може, Борислава і трохи Дрогобича. Їх не пропагують, їх не купують, їх не читають. Подаруєш – і то, буває, порохом припадають. Переконаний, не потрібні вони й сучасним «мискоборцям» (вислів Ліни Костенко), не потрібні тим, що куферки битком напихають чужоземною валютою, тим, хто ховає подвір’я котеджів за щільні паркани, тим, хто грішить із повіями у затемнених лімузинах, тим, кому в «кабаках» приросли крісла до сідниць, і тим, хто рабує і споює націю. Словом, тим, хто допомагає ворогу нищити свій народ – перевертням, лакузам, яничарам, котрі зломились від страху за своє існування.
Прикро, але такі є. Навіть у нашому місті. І ще одне. Прикро, дуже прикро, що про Твій 70-літній ювілей і словом не обмовилась рідна Тобі газета «Нафтовик Борислава», яку Ти відновлював, яку Ти відстоював, якій Ти віддав чимало років свого творчого життя, у якій Ти працював із сьогоднішнім Твоїм гостем, видатним українським письменником: поетом-ліриком, поетом-борцем і поетом-сатириком – Миколою Сомом.
Так, твоя газета – і не привітала... Чому так сталося? Може, це прикра помилка? Ні, не помилка. Бо газету очолює «золотоперий» галанівець, бо вона, газета, стала кишеньковою рептилькою, у якій засів «сімейний підряд» «соловія перебудови», котрий навіть міський Барабський міст «приватизував» для назви свого антиукраїнського, антинародного, антиісторичного псевдороману.
Псевдороману? Чому? Бо хіба у 30-40-х роках XXст. КПЗУ, на відміну від ОУН, виборювала Україні волю і незалежність? Вона, КПЗУ, була агентурою Москви для боротьби із власним народом і з Польщею. А потім розстріляна. Тією ж Москвою розстріляна.
(Така правда, товаришу Р.Соловчук! І не треба нас, дорослих і молодь, дурити ще й другим своїм томищем «Барабського мосту», який, кажуть, як і перший, пишеться червоним атраментом...)
Так, галанівці безсоромно випхали Тебе з газети на самовиживання – бути довгі роки безробітним, згодом – землекопом, комунальником, взуттєвиком. І то тоді, коли Твоя мати (царство їй небесне!) на довгі роки була розбита паралічем, коли у кожен куток Твого помешкання заглядали злидні. Тоді, коли якась (тепер Тобі відома!) Л.Суничка на шпальтах того ж «Нафтовика...», роблячи з Тебе (і не один раз!..) т.зв. «тунеядця», намагалась запхати за ґрати... Від цього Тебе вберіг Господь Бог. Він і тільки Він!
Але, як видиш, Ти все перебув, вистояв, вижив. Нині Ти – визначний український письменник: поет, прозаїк, публіцист, літературний критик. На зло своїм ворогам вижив, на зло своїм ворогам пишеш. Твої твори будуть вічно жити – аж доти, доки житиме наш стражденний народ, доки житиме наша знедолена Україна.
Я вдячний долі, що нас звела – воєдино і творчо. Не було б Тебе, Євгене, не було б, може,й мене – як журналіста і як письменника. Може, і українця не було б... Дякую!
Тож бажаю Тобі, мій дорогий Вчителю, щастя, здоров’я, довгих років життя і, головне, нових вистраданих книг. Обнімаю і цілую Тебе. З роси і води Тобі, мій побратиме!
«Тустань»
 13-19 листопада 2007р.



Создан 16 янв 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником