«ФРАНКІВ» БОРИСЛАВ




 Про світову велич Івана Франка, либонь, не варта лишній раз нагадувати. Про це знають – як в Україні, так і за її межами. Скажу лише, що він – Титан праці, Світило у царстві тьми, Прапор нашої нескореної нації. У своїх творах письменник весь час піднімав ідеал України на висоту честі і самопосвяти. Не було такої галузі людської діяльності, у якій би він не брав посильної участі. Недавно ми відзначали 159-річницю від дня народження нашого славного генія. Літературні читання, мистецько-художні композиції, святкові академії проводились майже у всіх містах і селах України. Правда, не з таким розмахом, як то було раніше. Одне, що йде війна, друге – трохи душами ми, на жаль, зачерствіли… До вшанування славного імені Великого Каменяра радісно прилучилися і бориславці, видавши книгу, приурочену першій згадці про Борислав (1387 р.) та пам’яті про Івана Франка. Як зазначено в анотації, це видання «підготовлене до друку поєднанням спільних зусиль Асоціації роботодавців м. Борислава, міського осередку Національної спілки журналістів України, творчої групи газети «Своя справа» та видавництва «Посвіт», що у Дрогобичі. Забігаючи наперед, скажу, що це об’ємне видання (аж 480 сторінок!) в добротній суперобкладинці, позначене певною історичністю, яка мала місце під час розвитку нашого краю. Редактори-упорядники Петро Магур, Лариса Лесишини, Марина Павелко-Шуй, технічний редактор – колишній працівник часопису «Нафтовик Борислава» Василь Герман. У книзі зібрані усі твори, які написав Іван Франко у Бориславі і про Борислав. Це – повісті «Boa constrictor», «Борислав сміється», а також оповідання Бориславського циклу: «Ріпник», «На роботі», «Навернений грішник», «Яць Зелепуга», «Задля празника», «Полуйка», «Вівчар». Для впорядкування цієї об’ємної книги немало зусиль доклав журналіст Петро Магур. Йому це було під силу зробити, адже він, колишній вчитель, не раз, було, знайомив своїх учнів із невмирущими творами І. Франка. У своїй передмові П. Магур дає широку і повну характеристику повістей та оповідань письменника-галичанина. Він, зокрема, пише: «Та що б і як не говорили про геніального сина нагуєвицького коваля, ми не маємо права оминути того факту, який сповнює наші серця почуттям гордості – Франко не просто наш геніальний земляк, він літописець невеличкого прикарпатського містечка (Борислав. – А. Г.), яке упродовж усього життя було для нього об’єктом прискіпливої уваги, глибоких роздумів та досліджень». Погодьмося, це – висока констатація того факту, що Вічний революціонер та безсмертні каменярі ніколи не жаліли сил і снаги на шляху відновлення нашої Державності. За таку високу оцінку творчості І. Франка ми, читачі, вдячні автору передмови, котра досить аргументована і фахова із літературознавчого боку. До речі, у книзі використані ілюстрації із сайту про Борислав науковця-історика, краєзнавця-пошуковця Олега Микулича. Світлини подані окремим блоком. Задля кращої орієнтації зазначено заголовок циклу: «Борислав кінця ХІХ – початку ХХ ст. на архівних фотографія та поштових листівках». Тут є загальні вигляди Борислава, зокрема його частин, вигляди нафтокопалень на Волянці, Мразниці, копальні нафти «Весела вдова», «Rockeffeller», «Ліліон», «Naphtagruben», «The Anglo Galician», «Буковиця» та інші. Зі світлин дізнаємось про важку працю збирачів нафти (либаків), бідноти (бараб), котрі в пошуках будь-якого заробітку збиралися на Барабському мості в надії, що чужоземні колоністи не дадуть загинути їхнім сім’ям. Є тут околиці Борислава, потік з гори Раточин, вигляд вулиць Панської, Костюшка (тепер вул. Т. Шевченка), «Старопочтова» (вул. В. Івасюка), чимало історичних світлин є щодо пожеж свердловин та учасників їх ліквідації, а також значної повені, яка місту завдала чималої шкоди. Подається також внутрішній вигляд римо-католицького костелу (збудований у 1902 р.), нині тут храм УГКЦ св. Анни. На суперобкладинці книги використано ілюстрації відомого українського художника І. Принцевського. Тут варто згадати і тих меценатів, котрі в силу своєї можливості спонсорували оце неоціненне видання. Це – В. Кришталь, М. Щур, М. Охримович, Г. Хованець, А. Кирчей, М. Солтис, С. Бедрій, С. Хома, І. Попель, Є. Попадин, Б. Андрушко, В. Лазар, В. Німас. Я. Чарнош, В. Питило, А. Стецун, Б. Городиський, А. Кузьмук, В. Голобутовський, М. Наминанік, Б. Семйоник, С. Кость, Ю. Матківський, Я. Сомик, Ю. Петруняк, І. Михаць, В. Мальгівський, Ю. Заграй, З. Гічва, а також колектив НГВУ «Бориславнафтогаз» ВАТ «Укрнафта» в особі начальника управління Ігоря Михайлишина. Видання це потрібне не тільки для нас, сущих, але й для майбутніх поколінь. Упорядники і ми, читачі, вельми вдячні отим приватним підприємцям та працедавцям м. Борислава за фінансову підтримку оцієї книги. Можливо, у Бориславі знайдуться ще й інші промислові об’єднання, поважні люди, котрі б прилучилися до видань книг Стефана Коваліва, Уляни Кравченко (Юлії Шнайдер), Івана Гнатюка, Ірини Сеник, Ігоря Нижника, Євгена Титикайла, котрі, як і Іван Франко, лишили яскравий літературний слід у місті нафтовиків, стали тим духовним світильником, що осявав наші невольничі, знедолені і зболені душі. Андрій ГРУЩАК, член Національної спілки письменників України.



Создан 13 сен 2015



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником